А потім сталося найстрашніше. В один прекрасний день я все-таки не витримала, взяла серед ночі його смартфон і доклала до вказівного пальця

Перший телефон у мого чоловіка з’явився років десять тому. Відтоді він ніколи не ставив його на беззвучний режим, і раптом почав. Додзвонитися до нього було просто нереально. Про це говорили не тільки близькі, а й знайомі. Я запідозрила недобре, але вирішила почекати.

Потім я почала бачити нестикування в часі. Чоловік почав активно цікавитися покупками. Він вважав, що потрібно допомагати коханій дружині. І свою відсутність почав пояснювати роз’їздами по супермаркетах у пошуках тих самих помідорів, дешевших на п’ять гривень.

А потім сталося найстрашніше. В один прекрасний день я все-таки не витримала, взяла серед ночі його смартфон і доклала до вказівного пальця. Телефон легко розблокувала, а мій чоловік продовжував мирно спати. Я не особливо вникала в листування. Мені вистачило буквально кількох слів. У нього була коханка Аліна і до цього життя мене точно не готувало. Зізнавався їй у коханні, писав, як сумує і хоче бути біля неї. А я лише ковтала сльози і продовжувала вчитуватися в такі схвальні слова чужій жінці.

Я поклала телефон на місце, випила заспокійливого і вирішила стримувати себе. Ми поговорили з чоловіком тільки наступного вечора. Прийняли рішення дочекатися канікул дітей, щоб подати на розлучення і не травмувати їх. Чоловік переїхав жити на диван, я почала копатися в собі і записалася до психолога. Про пробачення не могло бути й мови. Через кілька днів в мої двері хтось подзвонив. На порозі стояв симпатичний чоловік, добре одягнений.

— Ви Марія? — запитав він.

— Я — так, а ви власне хто? — губилася в здогадах я.

— А чому ви не страшна? — здивувався він.

— А чого я повинна бути страшною? — не зрозуміла я.

— Ну просто я б від вас не пішов. — зітхнув чоловік. — Я Валерій, чоловік Орисі, коханки вашого чоловіка.

У мене очі на лоб полізли. Валерій зрозумів комічність ситуації і поспішив пояснити, що він від мене хоче.— Я розумію, що це звучить безглуздо, але мені так погано. Вона про все розповіла, а мені і поговорити немає з ким …

Я запросила Валерія в квартиру, налила чаю, і ми з ним дві години проговорили. Дивно, але легше стало не тільки йому, але і мені. Я зрозуміла, що не одна в своєму болоті. Потім ми домовилися про зустріч через кілька днів. Через місяць у нас були процеси розлучення. Складно, боляче, самотньо і допомога рідної людини стала тим самим ковтком свіжого повітря … Ми з Валерієм могли годинами базікати по телефону.

Я вирішила зробити паузу і поїхала відпочивати. Зустрічав мене мій Валерій з букетом троянд. Я мовчки кинулася до нього на шию і відтоді почалася наша історія. Уже два роки ми разом. Дуже щасливі. Чоловік розійшовся з Аліною через два місяці. Він часто пише мені смс-ки про те, який він дурень і як сумує за мною і нашою родиною. Але мені це нецікаво. Нам добре разом з Валерієм, і я навіть не згадую про своє минуле!

Можливо, жінці варто було б повернутися до колишнього чоловіка?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *