Виносила друга під прицілами: перша жінка-командир ЗСУ розповіла про бої за Мар’їнку

Перша жінка-командир механізованого підрозділу ЗСУ Вікторія Дворецька поділилася з українцями вражаючою історією про свій бойовий шлях на Донбасі.

Зокрема, в програмі “Воїн – це я” вона розповіла про запеклі бої за Мар’їнку. Ролик опублікували на сторінці волонтерського фонду “Повернись живим” у Facebook. Він зібрав 2 тисячі лайків, десятки коментарів і 300 репостів (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

“Я приїхала приймати роту, яка тільки два або три дні тому зайшла в район. Уже на третій день я отримала бойове завдання, ми почали просуватися. Ми стали на позиції, які вже вважалися як тилові. І комбат вирішив всім батальйоном вирівнювати лінію оборони. Батальйон тримав тоді 17 км лінії оборони. Своєю ротою вогневої підтримки ми тримали 4-5 км”, – згадує захисниця.

За її словами, тоді ж відбулося її “бойове хрещення”. Оскільки щойно вона з підлеглими зайняла позиції, почався потужний обстріл, який тривав близько години.

“Це була перша операція, коли треба було ухвалювати серйозні рішення. Ми розуміли, що якщо підемо до хлопців, які були в “секретах”, то на них наведемо цей обстріл. У нас всі машини перебило: джипи, “Урал” в капонірі. Все було перебито. Ми переживали, що, якщо обстріл перейде на “секрети”, ніхто не вивезе поранених. Тоді я взяла відповідальність на себе і вирішила вийти в сторону села, яке було позаду нас”, – розповідає Дворецька.

Того разу їй вдалося зберегти життя всіх своїх бійців, як і в наступні рік і вісім місяців, які вона керувала підрозділом. За цей час в ньому не було жодної втрати. Однак в перший рік війни, за словами дівчини, їй довелося побачити безліч смертей своїх побратимів.

“Я за 2014 рік бачила дуже багато смертей, я дзвонила майже всім матерям нашого батальйону, коли були втрати. Я дуже боялася когось втратити. Тому я була не злою, а суворою. Я завжди говорила, що мені головне, щоб мої люди залишилися живі”, – підкреслює захисниця України.

Однак війна все ж принесла Героїні особисті трагедії. Так, на мінах підірвалися її побратими, серед яких був кращий друг дівчини. Тіла загиблих воїнів вона разом з підлеглими виносила з поля бою під прицілами ворожих БМП.

Також Дворецька розповіла, як їй вдалося стати однією з перших жінок-командирів в українській армії. За словами дівчини, вона пройшла перший пілотний курс підготовки офіцерів запасу на базі Національного університету оборони імені Черняховського.

“Тоді я стала першою жінкою, якій дозволили вчитися на командира механізованих підрозділів. Цим ми створили перший прецедент, коли жінка заступила на посаду заступника з бойової підготовки роти вогневої підтримки”, – зазначила військовослужбовиця.

“У мене було дуже багато техніки: кулемети, зенітки, “Рапіри”, ПТУРи. У плані озброєння між ротними мене називали найбагатшою нареченою, з приданим”, – жартує вона.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *