”Ось так я сходила до аптеки. До мене підбігли троє працівників поліції з криками, вивернули мені руку. Я кілька разів непритомніла.”

Друзі, привіт. Дуже дякую за ваші численні коментарі з підтримкою та хвилюванням за те, як мої справи. Ви мабуть вже всі подивились відео, яке мені вдалося зняти під час свого затримання. Я ніколи не потрапляла в такі ситуації, тому буду писати як відчуваю.

Спершу хочу пояснити, що я розумію важливість дотримання усіх вимог, пов’язаних із карантином у нашій країні, хоч про них пишуть, що вони незаконні. Тому повністю виконую інструкції: вдягаю маску, рукавички, ношу з собою антиспетик (хоча носила його і раніше) і окрім гострої необхідності на вулицю не виходжу.

8 квітня я вийшла з дому десь о 16.30 в аптеку за номігреном. Це ліки, які були вкрай мені потрібні. Звісно я була в масці та мала посвідчення моєї особи. Коли я вийшла з дому, на шляху до аптеки вже був натовп поліцейських та декілька моїх сусідів. Я звернулась до працівників поліції з проханням пояснити, що трапилось. Не отримавши коректної відповіді я перейшла на інший бік вулиці аби уникати натовпу (що видно на відео) і почала знімати.

Через декілька хвилин до мене підбігли троє працівників беркуту (вони тепер ніби ППОП) з криками «поклади телефон», при цьому вони заблокували мене в критому переході. Як ви всі бачили на відео ніхто не представився, не висував мені жодних вимог. Брутально розмовляли, жорстко заламали та потягли в автобус набитий людьми (частина з них була без масок).

Я думаю, що така агресія з боку поліції була пов’язана з тим, що правила карантину нарешті розв’язали їм руки відносно моїх сусідів, які протестували проти будівництва Вавриша під моїм домом до початку карантину. Відчули смак влади.

Коли мене затримували, мені вивернули руку, почали крутити, як якусь терористку. Я декілька разів непритомніла. Швидку мені поліція не викликала, хоча про це просили декілька разів. У непритомному стані мене затягли до автобуса, пізніше мене в ньому поставили на коліна. Я просто була шокована. Коли прийшла до тями, то зрозуміла що крім мене в автобусі було ще десь 30 людей (привіт правила карантину). Дзвонити рідним і адвокату заборонили. До того ж, щільність беркутів в автобусі була настільки високою, що, думаю, ризик заразитись COVID-19 був критичним.

У Печерському райвідділку (до якого доставили близько 17:20) жодних пояснень щодо причини мого затримання мені ніхто не надав. Склали протоколи про адмін правопорушення. Тепер мені загрожує штраф на 17-35 тисяч гривень і ще штраф за НЕПОКОРУ ПРАЦІВНИКУ ПОЛІЦІЇ. Відпустили мене десь через 4 години, при цьому написали в журналі, що в райвідділок я була «запрошена». Бережіть себе!

За матеріалами зі сторінки Олександри НавроцькоїДжерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *