Подій

Українські інтернати закрили на карантин, а дітей повернули в небезпечні сім’ї: їхні життя під загрозою.

В Україні понад 40 тисяч дітей із інтернатів повернули батькам

Умови в сім’ях ніхто не перевірив, хоча багато хто з них перебуває в групі ризику та складній фінансовій ситуації

Такі обставини збільшують ймовірність недбальства або навіть жорстокого ставлення до дітей

Перед Мінсоцполітики, громадськими організаціями та службами у справах дітей постало важливе завдання – промоніторити всі сім’ї вихованців інтернатів

Здавалося б, перед ухваленням такого безпрецедентного рішення варто було добре зважити всі “за” та “проти”, але ні. Все робилося у великому поквапі. Відразу на сполох забили Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Українська мережа з прав дитини.

“ЮНІСЕФ та партнери глибоко стурбовані, що внаслідок введених урядом заходів 42 тисячі дітей, зокрема діти з інвалідністю, які виховувалися в інтернатних установах, були відправлені назад у свої сім’ї. Повернення відбулося без попередньої перевірки умов у сім’ях цих дітей. Значна частина цих родин перебуває в групі ризику і в складних фінансових обставинах”, – йдеться в спільній заяві.

У ній також звернули увагу на те, що нинішні стресові умови “збільшують ймовірність недбальства або навіть жорстокого ставлення до дітей”.

Дар’я Касьянова, національна директорка з розвитку програм “СОС Дитячі містечка Україна” та голова правління Української мережі за права дитини, розповіла OBOZREVATEL, чим обернулося таке рішення.

– Дар’є, звідки взялася цифра 42 тисячі дітей? Адже в інтернатах України їх перебуває набагато більше.

– Всього в інтернатах перебуває приблизно 100 тисяч дітей, майже 90% з них мають батьків, які не позбавлені батьківських прав. Орієнтовно 42 тисячі відправлених через карантин у сім’ї – це неповнолітні з інтернатів, що “належать” освіті. Будинки дитини не чіпали, малюків ніхто не відправив по домівках. Хоча і там є вихованці, батьки яких не позбавлені прав, вони перебувають там саме за заявою батьків.

З понад 40 тисяч дітей повернулися додому ті, хто навчається в загальноосвітніх школах-інтернатах. Це різні заклади, як-от: спортивні, для дітей із вадами слуху, зору тощо.

Наприклад, сім’я живе за 100 кілометрів у селі, де немає можливості для навчання такої дитини. Відповідно, батьки змушені були віддати її в інтернат.

Так, у Івано-Франківській області через карантин повернулися додому майже 500 дітей. І більшу частину цих сімей служби у справах дітей та центри соціальних служб уже перевірили.

Деякі батьки віддали дітей в інтернат, оскільки виїжджали на заробітки – різні причини та ситуації.

– Чи сім’ї вже перевірені? Все-таки минув уже місяць з часу ухвалення такого рішення.

– Ще ні, не всі 100%. Головне, що якихось страшних випадків насильства не встановлено. Але це станом на зараз.

– Ви згадали, що є сім’ї, які відправили дитину навчатися й жити в інтернат через необхідність, але ж не все так щасливо? Дивне слово, звісно, коли дитина росте не з татом і мамою.

– Ось одна ситуація. Дитина більш як три роки не бачила своїх батьків. Вони до неї не приїжджали в інтернат, не телефонували, проте не були позбавлені батьківських прав. У журналі відвідування стоїть галочка, що нібито провідували, проте це не так.

І ось дітей, які роками не бачили своїх батьків, повернули в сім’ї. Привезли, висадили, сказали: “Йди”. Одна дитина прийшла додому, а там нікого немає. Пішла до сусідів, перші кілька днів у них ночувала, а потім служба у справах дітей приїхала й стала з’ясовувати – де ж батьки. В результаті вже приїхали співробітники інтернату та забрали дитину назад.

– Острах бере.

– Розумієте, зараз не стоїть питання, чому така погана сім’я, а, наприклад, чому за три роки ніхто не з’ясував, що з цією родиною відбувається й чому такі батьки не були позбавлені прав. Відповідно, статус неповнолітній не отримав, але ж його могли б уже влаштувати в прийомну сім’ю, усиновити.

Подібні ситуації зафіксовані в декількох областях України.

Є й випадок, коли привезли дітей додому, а мама цього дня поїхала в пологовий будинок народжувати ще одну дитину. Малечу ніхто не чекав.

– Жахливо. Не можу уявити таких діток на порозі будинку, де не чекають.

– Буває, що чекають, але… Є й дуже бідні сім’ї. Роботи немає, годувати дітей нічим.

І треба розуміти, що співробітники інтернатів для того, щоб заповнити свої так звані койко-місця, їздять по населених пунктах і пропонують віддати дітей.

Попередньо вони вже ознайомилися з базою багатодітних, малозабезпечених сімей, тих, хто перебуває в складних життєвих обставинах. Де мама одна виховує кількох дітей.

Співробітники інтернатних установ зазвичай навесні їздять по містах і селах і наполегливо пропонують свої послуги. Мовляв, приїжджайте, віддайте дитину, вам буде легше.

– І батьки на це ведуться?

– Ведуться. Адже добре: п’ятиразове харчування, спонсори приїжджають, допомагають, діти співають-танцюють, ще й іноді їх відправляють відпочивати, зокрема за кордон.

Але бідність не є причиною для позбавлення батьківських прав – як за кордоном, так і за нашим законодавством. Але дуже важливо допомагати таким сім’ям, мотивувати, допомагати впоратися з бідністю.

Українські інтернати закрили на карантин, а дітей повернули в небезпечні сім’ї: їхні життя під загрозою
Взагалі, дитина часто є єдиним мотиватором, що тримає таку сім’ю на плаву. Коли треба взяти себе в руки заради малечі, шукати роботу, різні варіанти.

А ось коли дитина влаштована, нагодована, то, як правило, батьки “розслабляються”. Хтось починає випивати, повільно або швидко спускатися на дно свого життя.

Сім’ї, які відправили дітей в інтернати, справді різні. І не можна сказати, що всім їм загрожує небезпека. Навіть більше, є й досить забезпечені.

Наприклад, у Дніпрі, в Донецькій області є інтернати, куди ще потрібно постаратися влаштуватися. Навіть хабарі дають. Щоранку привозять дітей на хорошій машині, ввечері забирають.

Це діти зі сколіозом, цукровим діабетом, з кардіологією. Ось як у дитсадках є спеціалізовані групи, такі є й інтернати. По суті, за гроші платників податків дають такі високоякісні послуги неповнолітнім.

У таких інтернатах є якась кількість вихованців із малозабезпечених сімей, але загалом це діти цілком заможних батьків. Це окрема тема для розмови.

– Думаю, до цього питання ми пізніше повернемося. Дар’є, а найбільш проблемні сім’ї? Адже справді часто трапляються випадки насильства над дітьми. Щоправда, виявляти це дуже важко.

– Є сім’ї реально небезпечні. Є ті, куди повернули дітей, проте раніше там були зафіксовані факти насильства (зокрема над дитиною).

Повернули з різних причин. Наприклад, погано працюють суди, вони завалені справами. І питання позбавлення батьківських прав завжди розглядаються за залишковим принципом. У багатьох випадках ці процеси тривають дуже довго. Справи повертають, потім знову ініціюють позбавлення батьківських прав – замкнуте коло. Відповідно, весь цей час неповнолітній перебуває в інтернаті.

І зараз так склалося, що дітей повернули і в сім’ї, які, по суті, для них небезпечні.

– Тепер таке поспішне рішення має особливо страшний вигляд.

– Для служб у справах дітей та центрів соціальних служб ситуація з поверненням в сім’ї теж виявилася як сніг на голову. Тобто освіта відправила дітей із інтернатів, але жодна міжвідомча взаємодія не спрацювала, нікого не сповістили. Думаю, якби попередили хоча б за тиждень, вдалося б перевірити ще раз сім’ї та зрозуміти, в які повертати дітей категорично не можна.

Є домівки, куди привезли дитину, а там немає ні вугілля, ні дров, холод собачий. Телевізор відключений, про інтернет мови навіть немає. І ось онлайн-навчання під час карантину, Zoom або уроки по телевізору – а його немає. Є й такі ситуації. І це величезна проблема.

Знаю, що таких дітей вже перемістили в центри соціально-психологічної реабілітації. Є випадки, коли співробітники інтернатів вже позабирали своїх вихованців. Та й шум здійнявся. Деякі інтернати занепокоїлися, а раптом восени повернеться менше дітей. Відповідно, і відреагували.

Ми як Українська мережа з прав дитини обговорювали ці питання та інші ризики з ЮНІСЕФ і з Міністерством соціальної політики. Адже є ще одна проблема: як з огляду на захворюваність на COVID-19 повертати в інтернат цих дітей?

– Якщо коронавірус “потрапив” у інтернат…

– У цих установах не можна забезпечити якісну обсервацію. Там загальні ізолятори, один медпрацівник. Уже є випадки в Україні, коли співробітники інтернатів та вихованці заразилися коронавірусом.

За кордоном, знаю від моїх колег у країнах Балтії, Казахстані, персонал інтернатів та дітей тестують щотижня. У нас такого немає.

І, звісно, саме зараз важливо допомагати, підтримувати проблемні сім’ї. Наприклад, ми разом зі службою у справах дітей зараз моніторимо сім’ї в Луганській області. Де потрібна якась допомога – готуємо продуктові набори, ліки. Почали виїжджати, передавати необхідне й водночас дивитися, що і як у цих родинах.

Найбільше завдання – і для громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав дитини, і для Мінсоцполітики, служб у справах дітей, – промоніторити всі сім’ї та зрозуміти, з яких причин 100 тисяч дітей перебувають в інтернатах.

Які реальні причини їхнього перебування в інтернаті. Або ж вони можуть жити в своїх сім’ях – за умови підтримки та допомоги. Це великий сенс усього, що відбувається.
джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *